10 клас
(70 год, 2 год на тиждень, 4 год — резервний час)
Зміст навчального матеріалу
|
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки
|
МЕХАНІКА
|
Вступ (1год)
Роль фізичного знання в житті людини і суспільному розвитку. Світоглядний потенціал природничих наук.
|
Учень (учениця):
- називає принцип відносності механічного руху, прізвища творців механіки, вчених,які пояснили вільне падіння тіл, окремі види рухів за формою їхньої траєкторії, одиниці переміщення, швидкості, прискорення, приклади швидкостей тіл мікро-, макро-, і мегасвіту;
- розрізняє фізично тіло й матеріальну точку, прямолінійний і криволінійний рухи;
- формулює означення рівномірного та рівноприскореного рухів уздовж прямої;
- може описати явище вільного падіння тіл, вид механічного руху за його кінематичними рівняннями; обґрунтувати суть методу фізичного моделювання, зміст основної задачі механіки, рівняння руху як залежності координати від часу; характеризувати роль фізики у житті людини, рух тіла під час вільного падіння, вид механічного руху за його рівняннями швидкості; пояснити, що таке кутова швидкість та її зв'язок із частотою обертання; суть фізичних ідеалізацій – матеріальної точки, системи відліку; порівняти основні кінематичні характеристики різних видів руху за відповідними їм рівняннями рухів;
- здатний (а) спостерігати рух тіла вздовж прямої, по колу та кинутого горизонтально; користуватися вимірювальними приладами (лінійкою, мірною стрічкою, секундоміром) під час визначення прискорення; оцінити абсолютну й відносну похибки вимірювання, дотримуватися правил експлуатації названих вище приладів, узагальнених планів відповіді про фізичну величину і фізичне явище під час узагальнення й систематизації знань із кінематики;
- може розв’язувати задачі, застосовуючи кінематичні рівняння руху.
|
Розділ 1. Кінематика (11 год)
Механічний рух та його види. Основна задача механіки та способи її розв’язання в кінематиці. Фізичне тіло й матеріальна точка. Система відліку. Відносність механічного руху. Траєкторія руху.
Рівномірний прямолінійний рух. Шлях і переміщення. Швидкість руху. Закон додавання швидкостей.
Рівноприскорений рух. Прискорення. Швидкість і пройдений шлях тіла під час рівноприскореного прямолінійного руху.
Вільне падіння тіл. Прискорення вільного падіння.
Рівномірний рух матеріальної точки по колу. Період і обертова частота. Кутова швидкість.
Лабораторні роботи
- Визначення прискорення тіла під час рівноприскореного руху.
Демонстрації
- Відносність руху.
- Прямолінійний і криволінійний рухи.
- Падіння тіл у повітрі та розрідженому просторі (трубка Ньютона).
- Напрям швидкості під час руху по колу.
- Обертання тіла з різною частотою.
|
Розділ 2. Динаміка (22 год)
Механічна взаємодія тіл. Сила. Види сил у механіці. Вимірювання сил. Додавання сил.
Закони динаміки. Перший закон Ньютона. Інерція та інертність. Другий закон Ньютона. Третій закон Ньютона. Межі застосування законів Ньютона.
Гравітаційна взаємодія. Закон всесвітнього тяжіння. Сила тяжіння. Вага й невагомість.
Рух тіла під дією кількох сил. Рівновага тіл. Умова рівноваги тіла.
Імпульс тіла. Закон збереження імпульсу. Реактивний рух.
Механічна робота та потужність. Механічна енергія. Кінетична і потенціальна енергія. Закон збереження механічної енергії.
Основні положення спеціальної теорії відносності.
Лабораторні роботи
- Дослідження рівноваги тіла.
Демонстрації
- Вимірювання сил.
- Додавання сил, що діють під кутом одна до одної.
- Вага тіла під час прискореного піднімання та падіння.
- Рівновага тіл під дією кількох сил.
- Дослід із «жолобом Галілея».
- Закони Ньютона.
- Реактивний рух.
- Пружний удар двох кульок.
- Про теорію відносності (фрагменти відео)
|
Учень (учениця):
- наводить приклади: прояву законів збереження та імпульсу в природі й техніці; підтвердження справедливості спеціальної теорії відносності; практичних застосувань законів динаміки;
- розрізняє рівняння кінематики й рівняння динаміки руху тіла;
- формулює умови рівноваги тіла, основні положення спеціальної теорії відносності, закони динаміки Ньютона, закон всесвітнього тяжіння, закони збереження механічної енергії, імпульсу, записує їх формули;
- може описати явище всесвітнього тяжіння, рух тіла під дією кількох сил, обґрунтувати реактивний рух як прояв дії закону збереження імпульсу, історичний характер виникнення й становлення теорії відносності; пояснити значення теорії відносності в сучасній науці й техніці; характеризувати універсальність законів Ньютона; порівняти різні методи вимірювання сил;
- здатний (а) спостерігати залежність ваги тіла від руху опори чи підвісу, користуватися динамометром і визначати конкретні умови рівноваги тіла під дією кількох сил, оцінити похибки вимірювання й дотримуватися правил експлуатації приладів, які при цьому використовуються; робити висновки про зв'язок фізичних характеристик тіл і явищ із властивостями простору й часу;
- може розв’язувати задачі, застосовуючи умови рівноваги тіла, закони динаміки для опису окремих прикладів руху тіл та їхньої взаємодії, законів збереження імпульсу, енергії, представляти результати вивчення умов рівноваги тіла та застосування законів руху для розв’язування навчальних задач за допомогою таблиць, графіків, формул; систематизувати знання про закони динаміки та межі їхнього застосування; досліджувати можливі шляхи та екологічні проблеми використання механічної енергії;.
|
Навчальний проект (1 год)
Штучні супутники Землі. Розвиток космонавтики.
Реактивний рух в природі й техніці
|
|
МОЛЕКУЛЯРНА ФІЗИКА І ТЕРМОДИНАМІКА
|
Розділ 1. Властивості газів, рідин, твердих тіл (18 год)
Основні положення молекулярно-кінетичної теорії будови речовини та її дослідні обґрунтування. Маса та розміри атомів і молекул. Кількість речовини.
Властивості газів. Ідеальний газ. Газові закони. Тиск газу.
Рівняння стану ідеального газу. Ізопроцеси.
Пароутворення й конденсація. Насичена й ненасичена пара. Вологість повітря.
Властивості рідин. Поверхневий натяг рідини. Змочування. Капілярні явища.
Будова й властивості твердих тіл. Кристалічні й аморфні тіла.
Лабораторні роботи
- Методи вимірювання вологості повітря.
Демонстрації
- Властивості насиченої пари.
- Кипіння води за зниженого тиску.
- Будова й принцип дії психрометра.
- Поверхневий натяг рідини.
- Скорочення поверхні мильних плівок.
- Капілярне піднімання рідини.
- Пружна й залишкова деформації.
- Вирощування кристалів.
- Властивості та застосування рідких кристалів і полімерів.
|
Учень (учениця):
- називає творців молекулярно-кінетичного учення про будову речовини, учених, які зробили вагомий внесок у створення теорії рідин, твердих тіл і матеріалів;
- наводить приклади рідких кристалів, аморфних і кристалічних тіл та полімерів;
- розрізняє ідеальний і реальні гази, ізопроцеси, насичену й ненасичену пару;
- формулює основні положення молекулярно-кінетичної теорії, основне рівняння молекулярно-кінетичної теорії, рівняння стану ідеального газу, газові закони, означення поверхневого натягу рідини й вологості повітря та записує відповідні формули для їх визначення;
- може описати гіпотезу Демокріта про атомну будову речовини та основні етапи її розвитку, молекулярну будову рідин і полімерів, кристалічну будову тіл та їхні загальні властивості; обґрунтувати суть поняття «ідеальний газ» як фізичної моделі реального газу, характеризувати зміст понять: кількість речовини, відносна вологість, коефіцієнт поверхневого натягу; пояснити визначальну роль взаємного розміщення, руху і взаємодії молекул щодо будови та фізико-хімічних властивостей тіл; пароутворення й конденсацію, тверднення й плавлення тіл на основі атомно-молекулярних і термодинамічних підходів;
- здатний (а) спостерігати змочування й капілярні явища, пароутворення й конденсацію, тверднення та плавлення тіл як фізичних явищ; робити висновки про можливість отримання матеріалів з наперед заданими фізико-хімічними властивостями; користуватися манометрами різного типу, психрометром і визначати ним вологість повітря; дотримуватися правил їхньої експлуатації;
- може розв’язувати задачі на застосування рівняння стану ідеального газу, відносної вологості повітря; представляти графічно ізопроцеси, результати спостережень за допомогою таблиць та графіків, оцінювати роль і практичне значення води і водяної пари в процесах утворення живих організмів та забезпечення умов їхньої життєдіяльності.
|
Навчальний проект (1 год.)
Рідкі кристали та їхні властивості. Полімери: їх властивості і застосування.
|
|
Розділ 2. Основи термодинаміки (6год)
Внутрішня енергія тіл. Два способи зміни внутрішньої енергії тіла. Перший закон термодинаміки. Робота термодинамічного процесу.
Теплові машини. Холодильна машина.
Демонстрації.
- Залежність між об’ємом, тиском і температурою.
- Зміна внутрішньої енергії тіла внаслідок виконання роботи.
- Необоротність теплових процесів.
- Принцип дії теплового двигуна.
- Моделі різних видів теплових двигунів.
- Будова холодильної машини.
|
Учень (учениця):
- називає винахідників теплових машин; наводить приклади використання теплових машин,
- розрізняє роботу і теплообмін, нагрівник, робоче тіло і охолоджувач;
- формулює перший закон термодинаміки і записує його формулу;
- може описати будову теплових двигунів, побутового холодильника та розрізняє їхні основні конструктивні елементи; обґрунтувати необоротність теплових процесів; характеризувати зміст понять: внутрішня енергія, кількість теплоти, робота;
- здатний (а) спостерігати прояви теплових процесів у природі; робити висновки про можливі шляхи вивільнення, трансформації й використання внутрішньої енергії тіла;
- може розв’язувати задачі на застосування першого закону термодинаміки; досліджувати екологічні проблеми, пов’язані із вивільненням, передачею й використанням теплової енергії та оцінювати їхній стан.
|
Фізичний практикум (5 год)
(орієнтовні теми робіт)
- Дослідження руху тіла під дією сили тяжіння.
- Дослідження механічного руху тіл із застосуванням закону збереження енергії
- Вивчення одного з ізопроцесів
- Визначення коефіцієнта поверхневого натягу рідини.
- Визначення коефіцієнту жорсткості різних пружин.
|
Учень (учениця):
- називає прилади й матеріали, які використовувалися в експерименті; формулює мету і завдання дослідження і його теоретичні положення;
- може описати й обґрунтувати суть методу дослідження (ідею досліду);
- здатний(а) самостійно вивчити або повторити фізичні основи дослідження, самостійно зібрати установку й виконати дослідження згідно з інструкцією та в разі необхідності неодноразово повторити дослід; користуватися приладами, визначати їхні загальні характеристики, дотримуватися правил експлуатації приладів;
- може представляти результати виконання експериментально-практичних завдань за допомогою формули, таблиці, графіка; оцінювати й перевіряти ступінь вірогідності отриманих результатів; оцінювати практичне значення набутого досвіду
|
Узагальнюючі заняття (1 год)
Сучасні погляди на простір і час. Універсальність законів збереження.
|
За результатами проведення узагальнюючих занять про простір і час учні усвідомлюють взаємозв’язок між класичною і релятивіською механікою. На прикладі взаємних перетворень механічної і теплової енергії роблять висновки про універсальність законів збереження в природі.
|
Резерв (4 год)
|
|
11 клас
,
(70 год, 2 год на тиждень, 4 год — резервний час)
ЕЛЕКТРОДИНАМІКА
|
Зміст навчального матеріалу
|
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
|
Електричне поле та струм (10 год)
Електричне поле. Напруженість електричного поля. Речовина в електричному полі. Потенціал електричного поля.
Електроємність. Використання конденсаторів у техніці. Енергія електричного поля.
Електричний струм. Електричне коло. Джерела і споживачі електричного струму. Електрорушійна сила. Закон Ома для повного кола. Робота та потужність електричного струму. Безпека під час роботи з електричними пристроями.
Електричний струм у різних середовищах (металах, рідинах, газах) та його використання.
Електропровідність напівпровідників та її види. Власна і домішкова провідності напівпровідників.
Напівпровідниковий діод.
Лабораторні роботи
1. Визначення ЕРС і внутрішнього опору джерела струму
Демонстрації
- Електричне поле заряджених кульок.
- Будова й дія конденсатора постійної та змінної ємності.
- Енергія зарядженого конденсатора.
- Залежність сили струму від ЕРС джерела та повного опору кола.
|
Учень (учениця):
- називає основні етапи становлення вчення про електрику та магнетизм, його творців, основні елементи електричного кола, носії електричного заряду в різних середовищах, допустимі норми безпеки життєдіяльності людини під час роботи з електричними пристроями;
- наводить приклади практичних застосувань конденсаторів, реостатів, напівпровідникових приладів та їхнє застосування у природі й техніці;
- розрізняє ЕРС і напругу, види електропровідності напівпровідників;
- формулює закон Ома для повного кола та записує його формулу;
- може описати механізм електропровідності металів і напівпровідників p- і n-типу,p-n-переходу, обґрунтовувати вплив електричного поля на живі організми; характеризувати напруженість і потенціал електричного поля, електроємність, ЕРС джерела струму як фізичні величини; пояснити принцип дії джерела електричного струму, напівпровідникового діода;
- - здатний(а) спостерігати прояви електричних явищ у природі, відтворення ліній напруженості електричного поля; користуватися амперметром, вольтметром, дотримуватися правил роботи з ними; визначати силу струму, напругу й електроємність, оцінити похибки вимірювання; робити висновок про історичний характер фізичного пізнання;
- може розв’язувати задачі, застосовуючи формули для визначення напруженості електричного поля, ємності конденсатора, енергії зарядженого конденсатора, закону Ома для повного кола; представляти результати експерименту з дослідження електричних кіл; систематизувати знання про електричні поля та закони постійного струму; досліджувати екологічні проблеми регіону, пов’язані з виробництвом, передачею і споживанням електричної енергії.
|
Навчальні проекти (2 год)
Вплив електричного поля на живі організми.
Напівпровідникові прилади та їх застосування.
|
|
Електромагнітне поле (12 год)
Електрична та магнітна взаємодії. Взаємодія провідників зі струмом. Індукція магнітного поля.
Дія магнітного поля на провідник зі струмом. Сила Ампера. Сила Лоренца.
Магнітні властивості речовини. Застосування магнітних матеріалів. Електромагнітна індукція. Закон електромагнітної індукції. Індуктивність. Енергія магнітного поля котушки зі струмом.
Змінний струм. Генератор змінного струму. Трансформатор. Виробництво, передача та використання енергії електричного струму.
Лабораторні роботи
- Дослідження явища електромагнітної індукції
-
- Дія магнітного поля на струм.
- Магнітний запис звуку.
- Електромагнітна індукція. Правило Ленца.
- Залежність ЕРС індукції від швидкості зміни магнітного потоку.
- Залежність ЕРС самоіндукції від швидкості зміни сили струму в колі та індуктивності провідника.
- Утворення змінного струму у витку під час його обертання в магнітному полі.
- Осцилограми змінного струму.
|
Учень (учениця):
- називає основні етапи становлення вчення про магнетизм, його творців, умови виникнення явища електромагнітної індукції;
- наводить приклади дії сили Ампера, сили Лоренца, закону електромагнітної індукції, дії трансформаторів, магнетиків у природі й техніці;
- розрізняє електричне і магнітне поля та джерела їх утворення, ЕРС індукції й ЕРС джерела струму;
- формулює означення сили Ампера й сили Лоренца та правила визначення напрямків їхньої дії, закон електромагнітної індукції, правило визначення напрямку індукційного струму й записує формули названих вище законів;
- може описати механізми намагнічування речовини, утворення ЕРС індукції; обґрунтовувати вплив магнітного поля на живі організми; характеризувати фізичні величини: ЕРС індукції, індуктивність, магнітну індукцію; пояснити принцип дії та будову генератора змінного струму, підвищувального й понижувального трансформаторів;
- здатний(а)спостерігати прояви магнітних явищ у природі; визначати напрямки дії сил Ампера й Лоренца та індукційного струму в конкретних прикладах; оцінити історичний характер становлення знань про електрику й магнетизм; робити висновок про соціальну обумовленість розвитку фізичних знань;
- може розв’язувати задачі, застосовуючи закон про електромагнітну індукцію; графічно представляти результати визначення напрямків магнітного поля, сил Ампера й Лоренца, індукційного струму; систематизувати знання про електричне й магнітне поле їхній взаємозв’язок; досліджувати екологічні проблеми, пов’язані з виробництвом, передачею та застосуванням електричної енергії.
|
Навчальні проекти (1 год)
Вплив магнітного поля на живі організми.
|
|
коливання та хвилі (12 год)
Коливальний рух. Вільні коливання. Гармонічні коливання. Амплітуда, період і частота коливань. Вимушені коливання. Резонанс.
Математичний маятник. Період коливань математичного та маятника.
Поширення механічних коливань у пружному середовищі. Поперечні та поздовжні хвилі. Довжина хвилі. Звук.
Коливальний контур. Виникнення електромагнітних коливань у коливальному контурі. Частота власних коливань контуру.
Утворення і поширення електромагнітних хвиль. Швидкість поширення, довжина і частота електромагнітної хвилі. Шкала електромагнітних хвиль.
Лабораторні роботи
- Виготовлення маятника й визначення періоду його коливань.
Демонстрації
- Вільні коливання вантажу на нитці та вантажу на пружині.
- Вимушені коливання.
- Резонанс.
- Коливання тіл як джерел звуку.
- Роль пружного середовища у передачі звукових коливань.
- Залежність гучності звуку від амплітуди коливань.
- Залежність висоти тону від частоти коливань.
- Відбивання звукових хвиль.
- Вільні електромагнітні коливання низької частоти в коливальному контурі та залежність їхньої частоти від електроємності та індуктивності контуру.
- Випромінювання й приймання електромагнітних хвиль.
- Шкала електромагнітних хвиль.
|
Учень (учениця):
- називає види механічних коливань і механічних хвиль, вчених, які зробили вагомий внесок у становлення теорії коливань, види електромагнітних хвиль за їх довжиною (частотою), основні елементи коливального контуру;
- наводить приклади проявів і застосувань коливальних і хвильових явищ у природі й техніці, застосування електромагнітних хвиль;
- розрізняє поперечну й поздовжню хвилі, основні характеристики й властивості електромагнітних хвиль різного діапазону;
- формулює ознаки гармонічних коливань;
- записує рівняння гармонічних коливань і формулу періоду коливань у коливальному контурі;
- може описати основні характеристики коливального й хвильового рухів, власні й вільні коливання, коливання маятника, поширення пружної хвилі, перетворення енергії в коливальному контурі на основі закону збереження й перетворення енергії, утворення й поширення електромагнітних хвиль; обґрунтовувати механічну хвилю як особливий вид руху на прикладі передачі коливань у пружному середовищі, екологічні проблеми, пов’язані з використанням радіотехнічних пристроїв; характеризувати суть методу фізичних ідеалізацій на прикладі гармонічних коливань, швидкість поширення, довжину і період електромагнітної хвилі як фізичні величини; порівняти властивості електромагнітних хвиль залежно від довжини хвилі; представляти електромагнітну хвилю схематично; оцінити внесок вітчизняної науки в розвиток радіотехніки; систематизувати знання про електромагнетизм як фізичну теорію;
- здатний(а) спостерігати коливання маятника, визначати період коливань маятника, довжину електромагнітної хвилі за її частотою; дотримуватися правил проведення спостережень коливальних і хвильових процесів, а також правил безпеки життєдіяльності під час роботи з радіотехнічними приладами; досліджувати залежність періоду коливань нитяного маятника від довжини його підвісу;
- може розв’язувати задачі на застосування формули взаємозв’язку довжини, періоду й швидкості поширення хвилі; представляти отримані результати графічно і за допомогою формул.
|
Навчальні проекти (1 год)
Електромагнітні хвилі в природі і техніці.
|
|
Хвильова і квантова оптика (1210 год)
Розвиток уявлень про природу світла. Поширення світла в різних середовищах. Швидкість світла у вакуумі. Поглинання і розсіювання світла. Відбивання світла. Заломлення світла.
Світло як електромагнітна хвиля. Інтерференція й дифракція світлових хвиль. Поляризація й дисперсія світла. Неперервний спектр світла. Спектроскоп.
Квантові властивості світла. Гіпотеза М.Планка. Світлові кванти. Енергія та імпульс фотона.
Фотоефект. Рівняння фотоефекту. Застосування фотоефекту. .
Корпускулярно-хвильовий дуалізм світла.
Лабораторні роботи
- Спостереження оптичних явищ.
Демонстрації
- Світловод.
- Одержання інтерференційних смуг.
- Дифракція світла від вузької щілини та дифракційної гратки.
- Дисперсія світла під час його проходження крізь тригранну призму.
- Фотоефект та пристрої з цинковою пластинкою.
|
Учень (учениця):
- називає основні етапи розвитку оптики як науки та прізвища її творців, розмір сталої Планка, значення швидкості поширення світла у вакуумі, повітрі й воді;
- наводить приклади застосування оптичних явищ у техніці й виробництві;
- розрізняє хвильові й квантові властивості світла; формулює закони заломлення світла, рівняння Ейнштейна для фотоефекту;
- може описати корпускулярно-хвильовий дуалізм світла, обґрунтовуючи його суть та місце в сучасній фізичній картині світу; характеризувати суть оптичних явищ: поширення світла в різних середовищах, розсіювання й поглинання світла, інтерференцію й дифракцію світлових хвиль, поляризацію й дисперсію світла; пояснити принцип дії квантових генераторів світла, квантово-хвильову природу світла; порівняти енергію, масу, імпульс фотона з відповідними характеристиками одного з макротіл;
- здатний(а) спостерігати оптичні явища в атмосфері, пояснюючи їхню суть; користуватися оптичними приладами, дотримуватися правил їхньої експлуатації; оцінити історичний характер становлення знань про природу світла; робити висновок про корпускулярно-хвильову природу світла;
- може розв’язувати задачі на розрахунок маси, енергії та імпульсу фотона, застосовуючи формулу Планка та рівняння Ейнштейна для фотоефекту.
|
Навчальні проекти (1 год)
Квантові генератори та їх застосування.
|
|
АТОМНА І ЯДЕРНА ФІЗИКА
|
Атомна і ядерна фізика (10 год)
Історія вивчення атома. Ядерна модель атома. Квантові постулати М.Бора.
Випромінювання та поглинання світла атомами. Атомні і молекулярні спектри. Спектральний аналіз та його застосування. Рентгенівське випромінювання.
Атомне ядро. Протонно-нейтронна модель атомного ядра. Нуклони. Ядерні сили та їх особливості. Стійкість ядер. Взаємозв'язок маси та енергії.
Енергія зв'язку атомного ядра. Способи вивільнення ядерної енергії: синтез легких і поділ важких ядер. Ланцюгова реакція. Фізичні основи ядерної енергетики. Ядерна енергетика та екологія.
Радіоактивність. Види радіоактивного випромінювання. Період напіврозпаду. Отримання і застосування радіонуклідів.
Радіоактивний захист людини.
Елементарні частинки. Загальна характеристика елементарних частинок. Класифікація елементарних частинок. Кварки. Космічне випромінювання.
Лабораторні роботи
- Спостереження неперервного і лінійчатого спектрів речовини
Демонстрації
- Модель досліду Резерфорда.
- Будова й дія лічильника йонізуючих частинок.
- Фотографії треків частинок.
|
Учень (учениця):
- називає основні етапи розвитку ядерної фізики та її творців, загальні параметри атомних електростанцій України;
- наводить приклади застосування радіоактивних ізотопів у виробництві та в інших науках;
- розрізняє природну й штучну радіоактивність, ядерні реакції поділу важких ядер і синтезу ядер легких ізотопів; формулює постулати Бора й записує їх;
- може описати дослід Резерфорда й механізми походження різних видів випромінювання; обґрунтовувати можливість вивільнення атомної енергії та робити висновок про сучасні екологічні проблеми її використання; характеризувати ядерну модель атома, будову атома ядра, порівнювати властивості протонів і нейтронів; пояснити природу радіоактивного випромінювання, механізм ядерних реакції поділу й синтезу;
- здатний(а) спостерігати й користуватися фотографіями треків елементарних частинок; оцінити внесок українських учених у дослідження будови атомів і ядер атомів та становлення атомної енергетики; формулювати висновок про історичний характер та суспільну зумовленість розвитку фізичної науки;
- може розв’язувати задачі, застосовуючи формулу взаємозв’язку маси та енергії;
- досліджувати й узагальнювати екологічні проблеми регіону, пов’язані із природним і техногенним радіоактивним фоном та застосуванням радіоактивних ізотопів і рентгенівського випромінювання в медицині, на виробництві.
|
Фізичний практикум (5 год)
(орієнтовні теми робіт)
- Визначення енергії зарядженого конденсатора.
- Дослідження електричних кіл.
- Визначення довжини світлової хвилі
- Визначення прискорення вільного падіння за допомогою маятника.
- Вивчення явища поляризації світла
- Дослідження властивостей електромагнітних хвиль
- Вивчення треків заряджених частинок за готовими фотографіями.
|
Учень (учениця):
- називає прилади й матеріали, які використовувалися в експерименті;
- формулює мету й завдання дослідження, а також його теоретичні положення;
- може описати та обґрунтувати суть методу дослідження (ідею досліду);
- здатний(а) самостійно вивчити або повторити теорію роботи, самостійно зібрати установку й виконати дослідження згідно з інструкцією та в разі необхідності неодноразово повторити дослід; користуватися приладами, визначати їхні загальні характеристики, дотримуватися правил експлуатації приладів;
- може представляти результати виконання завдань за допомогою формули, таблиці, графіка; оцінювати й перевіряти ступінь достовірності отриманих результатів; оцінювати практичне значення набутого досвіду
|
Узагальнюючі заняття (2 год)
Фізична картина світу як складова природничо-наукової картини світу. Роль науки і техніки в житті людини та суспільному розвитку.
|
Учень (учениця):
- називає основні етапи становлення фізичного знання та вчених, що зробили значний внесок у розвиток фізики;
- наводить приклади застосувань фізичної науки в житті сучасної цивілізації, в побуті й техніці;
- розрізняє фізичну й природничо-наукову картини світу;
- може описати зміст фундаментальних фізичних теорій; обґрунтовувати історичний характер та соціальну обумовленість розвитку фізичної науки; характеризувати провідну роль сучасної науки в розвитку людської цивілізації; оцінити вплив досягнень сучасної фізичної науки на розвиток виробництва, технологій та інших наук, у тому числі й суспільно-економічних;
- здатний(а) робити висновок про визначальний вплив фізичної науки на розвиток сучасного природознавства;
- може систематизувати знання з фізики на основі сучасної фізичної картини світу; досліджувати екологічні проблеми регіону, пов’язані з виробництвом.
|
Резерв (4 год)
|
|
|